звільняти


звільняти
I = звільнити
1) (кого-н. з-під арешту, із в'язниці, від якоїсь залежности тощо), випускати, випустити, відпускати, відпустити; позбавляти, позбавити (від чогось небажаного); вивільнювати, вивільняти, вивільнити, емансипувати (від якоїсь залежности)
Пор. визволяти 1)
2) (робити порожнім, незайнятим яке-н. місце, приміщення тощо), очищати, очищувати, очистити, розчищати, розчистити
3) (з роботи, посади); розраховувати, розрахувати (видавши платню); скорочувати, скоротити (у зв'язку зі скороченням кількости працівників); виганяти, вигнати, проганяти, прогнати, витурювати, витуряти, витур(л)ити (проти бажання / за якусь провинну); знімати, зняти, усувати, усунути (з посади); виключати, виключити, відраховувати, відрахувати (перев. з навчального закладу); списувати, списати (у запас / зі складу екіпажу корабля)
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • звільняти — I я/ю, я/єш, зві/льнювати, юю, юєш, недок., звільни/ти, звільню/, зві/льниш, док., перех. 1) Випускати кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; давати волю. 2) Силою визволяти кого небудь з під арешту, з в язниці і т. ін.; здобувати в бою… …   Український тлумачний словник

  • увільняти — (ввільня/ти), я/ю, я/єш, недок., увільни/ти (ввільни/ти), увільню/, уві/льниш, док., перех., від чого, розм., рідко. Те саме, що звільняти I 1), 5), 6) …   Український тлумачний словник

  • вивільняти — див. вивільнювати …   Український тлумачний словник

  • сповільняти — див. сповільнювати …   Український тлумачний словник

  • удовільняти — див. удовольняти …   Український тлумачний словник

  • ущільняти — я/ю, я/єш, недок. Те саме, що ущільнювати …   Український тлумачний словник

  • ввільняти — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • вивільняти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • звільняти — 1 дієслово недоконаного виду давати волю; робити вільним; позбавляти чогось обтяжливого звільняти 2 дієслово недоконаного виду уповільнювати діал …   Орфографічний словник української мови

  • сповільняти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.